ВВС - як пересічні українці рятують довкілля

Що роблять українці, аби вберегти довкілля?

Роман Лебедь
Бі-Бі-Сі, Київ

Чи готові ви пересісти з авто на велосипед?
Днями у Києві провели екологічний карнавал та низку інших вуличних акцій, аби наголосити на тому, що клімат змінюється.
ООН та багато інших організацій у своїх звітах вже багато років пишуть, що це може мати безповоротні для людства наслідки.

Поки звичайна людина чистить зуби, вона марно витрачає до 20 літрів води – підрахував Всесвітній фонд дикої природи. Але їх можна заощадити, закрутивши кран.

Крім того, активісти екологічних організацій радять: не користуватися ліфтом зранку, а спускатися з дому східцями, щоб зекономити електроенергію, замінити лампочки на енергозберігаючі, сортувати сміття, чи пересісти із авто на велосипед.

Не бути марнотратником – головний принцип, якого дотримується киянка Ганна Гопко. Вона хоче, щоб всі українці наслідували її приклад. Замість тотально споживання, яке, на думку пані Гапко, панує зараз:

“Моєму мобільному телефону вже скоро буде шість років. Придбання мобільного телефону хоча б раз на рік завдає непоправної шкоди нашому довкіллю. Бо в Україні не діє система утилізації батарей від мобільних телефонів, у яких містяться токсичні речовини. Тому кожне придбання нового телефону – це створення звалища токсичних відходів.”


Придбання мобільного телефону хоча б раз на рік завдає непоправної шкоди нашому довкіллю.


Ганна Гопко

Киянка Аліна Севастюк відмовилась від поліетиленових пакетів. Бо вважає їх одними з головних засмічувачів довкілля. Замість цього пані Севастюк сама ходить з екоторбою і закликає всіх купувати такі ж. Екоторбою вона називає багаторазову сумку із сукна.

“Ідея екоторби народилася досить давно. В Україні нею користувалися наші прадіди. Ця торбинка дуже зручна, з бавовни, чи льону – вона використовувалася багато століть. Суть екоторби в тому, аби не використовувати поліетиленові пакети,” – розповідає Аліна Севастюк.

“Будинок нуль енергії” – так називає свою оселю в центрі Львова Оксана Денис. Комфорт в її будинку залежить не від ЖЕКу, а від сонця. На даху вона встановила сонячні колектори. Це не єдине оновлення житла.

“В першу чергу я добре утеплила будинок, тобто змінімізувала тепловтрати. Зробила замість вентиляції рекуперацію – це коли холодне повітря заходить у приміщення і нагрівається викидним, яке утворюється всередині,” – розповідає господиня екологічного житла.

А в Києві, наприклад, є кілька приватних будинків, які повністю опалюються теплом сонця і землі. Хоча, це радше поодинокі приклади, ніж масове явище. Українці поки не зовсім розуміють, для чого потрібно берегти енергію і воду – так вважає активіст екологічного руху Андрій Желєзний:

Нас привчили до дешевої енергії, до того, що газ та вода держава нам надає дешево... В Європі вже виховали протилежне розуміння.


Андрій Желєзний

“Я вважаю, що це просто нерозуміння ситуації. Нас привчили до дешевої енергії, до того, що газ та вода держава нам надає дешево, а суспільство нас виховало, що чим потужніші речі у нас (авто) тим краще... В Європі вже виховали протилежне розуміння,” – розповідає Андрій Желєзний.

А експерт зі змін клімату Христина Рудницька вважає, що серед людей побутує стереотип, ніби довкілля залежить лише від великих промислових підприємств, але, за її словами, це не так:

“Насправді, кожен з нас несе відповідальність за забруднення навколишнього середовища. Щохвилини кожен з нас робить вибір: вимикати світло, чи ні. Залишати воду, чи ні. Але все це природні ресурси, які закінчуються,” – вважає Христина Рудницька

Попри нечітке, як виходить із висновків екологів, усвідомлення масштабів проблеми українцями, ООН в своїх звітах наголошує, що подальший розвиток значної частини людства залежатиме від того, як сучасний світ впорається зі зміною клімату.